Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Калімби з Азовського узбережжя. Українські майстри створюють унікальний музичний інструмент, що дарує спокій під час війни

Опубліковано

Владислав та Дмитро одними з перших в Україні почали власноруч виготовляти калімби – унікальний музичний інструмент, що підходить як для інтуїтивної гри, так і для вивчення улюблених мелодій.

До повномасштабного вторгнення бренд працював у селі Чкалове, практично на березі Азовського моря. Майстрам вдавалося виготовляти по сто калімб щомісяця, даруючи українцям новий спосіб медитації та відпочинку.

Після окупації домівки хлопці зібрали мінімальні інструменти та вирушили до більш безпечних регіонів. Тепер українські калімби створюють одразу в двох містах: Дмитро працює з металом у Коломиї, а Владислав займається деревом на Рівненщині. Про перші місяці війни, переїзд, перезапуск бізнесу та спокій, який дарують калімби, ШоТам розповів співзасновник бренду Владислав Кислих.

Владислав Кислих

співзасновник майстерні DEKY

Усе почалося з китайської калімби

До повномасштабної війни я жив у селі Чкалове Запорізької області, на самому березі Азовського моря. Зі своїм майбутнім бізнес-партнером – Дмитром Дем’яненком – вчився в одній школі, але справді добре спілкуватися та дружити ми почали в 2019 році.

На якесь Різдво дружина подарувала Дмитру калімбу – абсолютно звичайну, китайську, з «Аліекспрес». Саме тієї миті ми вперше подумали, що можна зробити такий інструмент власноруч.

Ми замовили з Китаю деякі комплектуючі, а вже наприкінці січня вони прийшли в Україну. Дерев’яну основу робили самостійно. Оскільки ми жили в селі, то завжди були повʼязані з деревом і вміли з ним працювати. Вже в березні на сайті «ОЛХ» ми продали свої перші калімби. А наступного місяця наші продажі збільшились до 20 штук на місяць.

виготовлення калімби

Калімба може відкрити творчу натуру в кожній людині

Створюючи інструмент ми орієнтувались на дуже широку аудиторію, людей різної статі, віку та зацікавлень. Проте виходить так, що здебільшого нашою цільовою аудиторією є 25-35-річні жінки, які замовляють калімбу на подарунок для близьких чи друзів. 

Калімба – інструмент, на якому дуже легко навчитись грати. Навіть людина, яка не має музичної освіти і якогось досвіду, може швидко його опанувати. Крім того, калімба ще й прикольно виглядає і має дуже заспокійливий звук.

Наші клієнти часто пишуть, що калімба їх врівноважує, тобто це своєрідна медитація, такий собі релакс. Думаю, цілком природно, що всі ми тяжіємо до творчості й створення чогось свого. Калімба – це якраз той інструмент, що допомагає привідкрити творчу натуру в кожній людині.

калімби на природі

О першій ночі ми говорили про війну, а через чотири години пролунали вибухи

До 24 лютого я з головою поринув у роботу, а тому вкрай рідко читав новини й практично не цікавився тим, що відбувається довкола. Тож, напевно, одним із останніх дізнався про ймовірне вторгнення.

23 лютого, вже після опівночі, ми з друзями відпочивали й обговорювали ймовірність великої війни. Серед нас у вторгнення ніхто не вірив. Крім одного друга, який насправді досить аргументовано пояснював, що новий етап – неминучий. Але ми йому не вірили.

Тієї самої ночі, вже за кілька годин після розмови, у Мелітополі обстріляли аеродром. Виходить, що о першій годині ми говорили про війну, а вже о п’ятій було чутно вибухи.

Мене розбудила мама, і я був шокованим. Єдине, про що я тоді думав, – що рік тому так само неочікувано дізнався про смерть дідуся. Звісно, я перебував у панічному стані, не міг їсти, думав, що слід робити. Пізніше ми з батьком поїхали в місто, аби заправити автівку, зняти готівку та купити продукти. Ми, м’яко кажучи, були не в собі від усього, що відбувалося.

засновники бренду калімб
Засновники майстерні Дмитро (ліворуч) та Владислав (праворуч).

Окупанти почали ходили селами та перевіряти місцевих

Коли росіяни захопили Мелітополь, ми автоматично стали окупованою територією. Це був перший тиждень війни. До нас не приїздив ніхто з окупантів, місцева влада була на стороні України. Але з часом з’явилися чутки, що незабаром росіяни почнуть нас перевіряти й ходитимуть по домівках.

Відтак ми почали все частіше чути про подібні «візити» в інших селах. Окупанти приходили, шукали в хатах щось або когось. Ця інформація дуже пригнічувала, я перебував у стані постійної напруги. Адже будь-якої миті росіяни могли навідатися й до Чкалового. А ти не знаєш, що вони робитимуть тут і що в них на думці.

Буча та Ірпінь стали поштовхом до виїзду

Події в Бучі та Ірпені підштовхнули нас до якнайшвидшого виїзду на підконтрольну Україні територію. А коли чутки про скорий приїзд окупантів підтвердилися, ми остаточно зібрали речі й сіли в машину. Наш виїзд припав на середину квітня, тобто другий місяць повномасштабної війни.

Ми виїхали рано-вранці, і вже десь о 19:00 були в Запоріжжі. Але за цей час нам довелося пройти майже 25 блокпостів. На кожному з них нас ретельно перевіряли, особливо хлопців та чоловіків. Нас із батьком та братом постійно просили знімати футболки: росіяни дивилися, чи немає раптом «націоналістичних» татуювань. Також перевіряли всі написи на речах, телефон, читали особисті листування. На щастя, я встиг почистити всі чати, аби до мене не було жодних підозр чи питань.

Врятував лише кілька заготовок та шліфмашинку

Із собою я захопив усього сім дек (заготовок), болгарку та шліфувальну машинку. Це найменші інструменти і, власне, все, що мені вдалося евакуювати. Адже багато речей із собою брати не можна.

У Запоріжжі нас прийняли в місцевій церкві, нагодували та виділили місце для ночівлі. Далі наша родина планувала податися в Чернівці, але вже в автобусі виявилося, що ми прямуємо в Рівне.

Вже на Рівненщині ми згадали, що неподалік живуть наші друзі, які переїхали всього рік тому. Ми списалися – й наступний тиждень жили у них. Згодом добрі люди безоплатно поселили нас у квартиру. І відтоді ми живемо в містечку Здолбунів.

калімба

Тепер наша калімба – це на 100% українське виробництво

Попри те, що в голові було багато думок і тривог про війну, під час виїзду найбільше я думав про відновлення бізнес. Окупація домівки, відсутність роботи та борги, – це все, звісно, дуже хвилює. Але потрібно якось працювати, заробляти гроші. А отже, я думав, як відновлювати виробництво калімб.

Перші три місяці після вторгнення ми нічого не продавали, не публікували жодного контенту, у нас не було виробництва, а отже – і продажів. Через цю тривали «тишу» наша сторінка в інстаграмі опинилася на останньому місці у пошуці, тож після відновлення роботи із новими замовленнями було складно. Ба більше, ми досі не можемо повернути ту активність, яка була в нашому профілі до вторгнення. Але активно над цим працюємо. 

Після перезапуску, перш за все, я надіслав клієнтам калімби, які замовляли в лютому. А далі в нашій роботі відбулися значні зміни. Китай, звідки ми замовляли багато деталей, виявився закритим. Завдяки цьому ми почали шукати необхідні комплектуючі в Україні. Тепер ми все робимо самостійно, а наша калімба – це стовідсотково українське виробництво.

калімби на столі

Працюємо на два міста: Здолбунів та Коломия

У травні ми продали десь 20 інструментів, у червні – вже 30. Це небагато, але цього вистачало на закупівлю матеріалу. Тому початок був більш-менш нормальним, хоча до повномасштабної війни ми продавали близько 100 калімб на місяць.

Після переїзду наша аудиторія не змінилося. Усе практично так само: здебільшого замовлення надходять на подарунки. Тому й рекламу я виставляю таргет за старими налаштуваннями. Співзасновник нашого бренду – Дмитро – також евакуювався, але зараз живе в Коломиї, що на Франківщині. Попри відстань ми продовжуємо працювати разом. 

Виробництво розділили навпіл. Дмитро взявся за металеві частини калімби – язички та кріплення. Метал складніший в обробці, ніж дерева. Тож у мого партнера дещо складніша робота. Натомість я працюю з деревом: вирізка, шліфовка, збірка та відправка клієнтам. Також відповідаю за рекламу. Ми обидва маємо помічників, тому сьогодні над нашим виробництвом працюють четверо людей.

процес створення музичного інструменту

Безумовно, робота на два міста ускладнила процес, адже ми переплачуємо за доставку, та й тарифи зросли. Але це не надто великі проблеми.  Інша справа – багато інструментів довелося купувати заново. Мені пощастило, що після виїзду з Чкалова я знайшов людину, яка займається вивозом речей. Так вдалося вивезти лазер і ноутбук, а це – найдорожчі інструменти. 

Ще чимало часу, грошей та сили у нас забрали пошуки нових майстерень та оренда приміщень. Але сьогодні ми вже вирішили ці питання та активно працюємо.

Філософія нашого інструменту – дати людям відчуття спокою

Наша калімба – це, перш за все, повністю ручна робота, що додає йому особливої цінності. Адже ми вкладаємо в кожен інструмент частинку своєї душі. До того ж, наші калімби мають більш дзвінкий та якісний звук, значно надійніше кріплення, аніж, скажімо, китайські. 

Наразі ми пропонуємо два різновиди калімб. Перший налаштований на пентатоніці й ідеально підходить для інтуїтивної гри. У цьому випадку вам не потрібен якийсь чіткий алгоритм. Натомість звучатиме мелодія, що лежить на серці. Вона медитативна, для повного релаксу.

Друга калімба – на 15 язичків. Вона підходить для вивчення мелодій по табах, тож ви можете грати будь-які улюблені пісні. Так, на ній також можна грати інтуїтивно, але це значно складніше. Тут працює принцип стандартного інструменту на кшталт гітари чи клавішних. 

kalimba_deky

Філософія нашого інструменту – подарувати людям відпочинок, відчуття спокою, медитацію. Багато наших клієнтів пишуть, що під час війни всюди беруть із собою калімбу.

Клієнтка з Дніпра розповідала, що під час обстрілів її дитина ховалася в коридорі й грала на калімбі. І це її заспокоювало. Ще один відгук залишив військовий – він грав на калімбі просто в лікарні, і також отримував від цього певне розслаблення. Тож наш інструмент – це ще й спокій, який завжди під рукою.

Війна змінила кожного з нас

Думаю, за час великої війни у кожному з нас відбулися якісь зміни. Я часто згадують біблійного персонажа Авраама, який жив на землі як мандрівник. Напередодні війни я побудував будинок, а зараз думаю, що, можливо, варто було також жити без прив’язки до речей та конкретного місця. Адже наразі я не знаю, чи зможу колись повернутися додому. Проте сьогодні ми поступово повертаємося до довоєнних продажів. Вже повністю налагодили виробництво й рухаємося в цьому напрямі.

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі